Целюліт - як йому запобігти?

Целюліт - це дефект шкіри, на який скаржаться переважно молоді жінки. Однак целюліт - це явище, яке стосується не лише жінок, але й все частіше вражає чоловіків, особливо тих, хто веде нездоровий і переважно сидячий спосіб життя. Тож давайте з'ясуємо, що таке целюліт, як він проявляється і чи існують перевірені способи запобігти його розвитку.

• Целюліт - що це таке?
• Целюліт - симптоми
• Звідки береться целюліт?
• Целюліт - діагностика
• Целюліт - лікування
• Целюліт - як його запобігти?

Целюліт - що це таке?

Целюліт, безсумнівно, є одним з найпоширеніших захворювань шкіри, оскільки від нього страждають від 85 до 98% дорослих жінок**. Сьогодні визнано, що целюліт є патологічним станом, оскільки його запущена стадія може свідчити про серйозні порушення здоров'я, такі як розвиток варикозного розширення вен або венозних тромбозів**. Целюліт характеризується виникненням набрякових, фіброзних і склеротичних змін у підшкірній клітковині, які призводять до непривабливого вигляду шкіри, що нагадує апельсинову кірку. Целюлітні ураження найчастіше з'являються в області стегон, сідниць, живота, а також бічних і верхньої частини стегна. Вважається, що целюліт вражає кожну другу жінку (незалежно від ваги) і може з'явитися навіть у молодих жінок. Однак целюліт зазвичай виникає у вагітних жінок і тих, хто приймає оральні естрогенні контрацептиви або гормональну замісну терапію.

Целюліт - симптоми

Шкіра в зоні, ураженій целюлітом, зазвичай суха, тверда, шорстка, хвиляста і негнучка. Целюліт також часто асоціюється з розтяжками, гіперпігментацією та зміною кольору шкіри. На основі фізикального обстеження лікар може додатково виявити у пацієнтів з целюлітом: мікросудинну недостатність, варикозне розширення вен, а також набряк підшкірної клітковини і трофічні зміни в шкірі. Крім того, люди, які борються з целюлітом, відзначають ряд суб'єктивних симптомів, до яких відносяться відчуття важкості і надмірного напруження в нижніх кінцівках, поколювання, судоми і періодичні раптові болі слабкої інтенсивності.

Звідки береться целюліт?

Схильність до появи целюліту значною мірою є генетичною, хоча фактори навколишнього середовища також мають значний вплив. Добре відомо, що малорухливий спосіб життя, неправильне харчування, зловживання алкоголем та інтенсивне куріння можуть сприяти розвитку целюліту. Крім генетичної схильності, до основних причин целюліту відносять ендокринні порушення, патологічні зміни в сполучній тканині, проблеми з кровообігом, імунологічні фактори, аномалії функціонування травного тракту і розлади центральної нервової системи. Крім того, розвитку целюліту сприяють інші фактори, такі як ожиріння, вагітність, передменструальний синдром і надмірне виділення яєчниками естрогенів, серед інших.

Целюліт - діагностика

Діагностика целюліту зазвичай включає візуальну оцінку, пальпацію, вимірювання окружності стегон пацієнта, аналіз шкіри за шкалою Нюрнбергера-Мюллера і термографію. Крім того, людям, які борються з целюлітом, все частіше призначають класичне та високочастотне ультразвукове дослідження, а також статичну та динамічну еластографію.

Целюліт - лікування

Вибір методу лікування залежить від стадії целюліту, стану шкіри та мотивації пацієнта до зміни способу життя і дотримання лікарських рекомендацій. Комплексне лікування целюліту базується на кількох основних механізмах, в основі яких лежать ліполітичні та протинабрякові ефекти, а також стимуляція мікроциркуляції в жировій тканині та підвищення проникності капілярів. В антицелюлітній терапії використовується носіння градуйованих компресійних колготок для поліпшення кровообігу і підтримки м'язів нижніх кінцівок. Крім того, пацієнтам з целюлітом рекомендується пероральний прийом препаратів, що містять флавоноїди та/або пентоксифілін, а також місцеве застосування антицелюлітних косметичних засобів у вигляді кремів і гелів та підшкірні ін'єкції спеціалізованих сумішей. Найчастіше такі біологічно активні речовини, як кофеїн, L-карнітин, тиратрикол (TRIAC), прокаїн, екстракт артишоку і жовтого буркуну, а також рутин вводять безпосередньо в уражену целюлітом шкіру. Окрім використання антицелюлітної косметики та голкової мезотерапії, пацієнти, які страждають на целюліт, можуть лікуватися за допомогою карбоксітерапії, ендермології, фонофорезу та лімфодренажу.

Целюліт - як його запобігти?

Багато людей задаються питанням, як запобігти появі целюліту. Як у профілактиці, так і в лікуванні целюліту надзвичайно важливу роль відіграють різноманітне і збалансоване харчування та регулярні фізичні вправи помірної інтенсивності. Щодня слід вживати різноманітні свіжі, яскраві овочі та фрукти, бобові, грубі зернові продукти (наприклад, житній хліб грубого помелу, темні макаронні вироби, коричневий рис, гречану крупу), а також несолоні і несолодкі горіхи, мигдаль, насіння і насіння, які містять велику кількість вітамінів, мінералів, антиоксидантів і харчових волокон. Крім того, варто регулярно включати в раціон жирні сорти риби (наприклад, лосось, райдужна форель, атлантична скумбрія), які є хорошим джерелом жирних кислот ЕПК і ДГК, що благотворно впливають на шкіру. Для запобігання розвитку целюліту рекомендується випивати не менше 2 літрів рідини щодня, в тому числі мінімум 1,5 літра несолодкої води. Також слід уникати частого вживання продуктів з високим ступенем обробки (в тому числі: солодощі та кондитерські вироби, солодкі газовані напої, солоні закуски, фаст-фуд) та алкогольних напоїв. Для профілактики целюліту найчастіше рекомендують такі фізичні вправи, як швидка ходьба, скандинавська ходьба, біг підтюпцем, їзда на велосипеді, орбітрек, плавання, гімнастика від 3 до 5 разів на тиждень по 30-60 хвилин.

Джерела:

• Sadick N.: Лікування целюліту. Int J Womens Dermatol. 2018 Oct 22;5(1):68-72.

• Bass LS, Kaminer MS: Погляди на патофізіологію целюліту: огляд. Dermatol Surg. 2020 Oct;46 Suppl 1(1):S77-S85.

• Токарська К., Токарський С., Возняцка А. та ін. Целюліт: косметична чи системна проблема? Сучасні погляди на етіопатогенез целюліту. Posteps Dermatol Alergol. 2018 Oct;35(5):442-446.

• Gałązka M, Galęba A, Nurein H.: Целюліт як медична та естетична проблема - етіопатогенез, симптоми, діагностика та лікування. Hygeia Public Health 2014, 49(3): 425-430.