Мелатонін і нейродегенеративні захворювання - який зв'язок?
Захворювання нервової системи вселяють багато страху. Адже ніхто не хоче втрачати контроль над своїм тілом чи розумом. Тому варто подбати про те, щоб наше повсякденне життя сприяло нейропротекторним заходам, щоб організм міг адекватно захищати нервову систему від загроз. І це завдання потрібно реалізовувати на якомога більш ранній стадії. Ми підходимо до нейропротекції як до страхування - впроваджуємо заходи навіть тоді, коли ще не підозрюємо про ризик. Одним з ключових елементів нейропротекції є здоровий сон і відповідальний за нього мелатонін. Захисна дія мелатоніну проти нейродегенеративних захворювань описана в багатьох наукових публікаціях, що є важливим аспектом цього гормону. З цієї статті ви дізнаєтеся, яку роль відіграє мелатонін у захисті мозку від пошкоджень. Читайте до кінця!
- Мелатонін має нейропротекторний ефект завдяки своїй антиоксидантній дії
- Результати досліджень
- Небезпека дефіциту мелатоніну
- Підсумок
Мелатонін має нейропротекторний ефект завдяки своїй антиоксидантній дії
Нейропротекторна дія мелатоніну значною мірою зумовлена його сильними антиоксидантними властивостями. Вільні радикали в надлишку можуть патологічно пошкоджувати багато структур, присутніх у мозку, включаючи білки, ліпіди, ДНК тощо. Мелатонін запобігає цьому кількома способами, як впливаючи безпосередньо на вільні радикали, так і стимулюючи наші ендогенні антиоксиданти працювати з більшою ефективністю. Оптимальне вироблення мелатоніну є одним з факторів, які утримують окислювальний стрес у здорових рамках.
Завдяки своїм антиоксидантним і нейропротекторним властивостям мелатонін має терапевтичний потенціал при нейродегенеративних розладах, таких як хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, хвороба Хантінгтона та бічний аміотрофічний склероз.
Також було доведено, що мелатонін має протизапальну дію. Мелатонін зменшує руйнування тканин під час запальних реакцій кількома способами. З досліджень відомо, що він зменшує вивільнення різних прозапальних цитокінів, наприклад, інтерлейкінів та ФНП-альфа.
Результати досліджень
Було проведено багато досліджень мелатоніну в контексті захисту мозку, особливо доклінічних на тваринах, але не тільки. У багатьох з цих експериментів вивчався вплив на інсульт.
Введення мелатоніну після експериментального інсульту у тварин зменшує об'єм інфаркту, що можна було спостерігати як у сірій, так і в білій речовині. Мелатонін зменшував запальну реакцію, утворення набряку мозку та проникність гематоенцефалічного бар'єру.
В іншому дослідженні було відзначено, що мелатонін покращував виживання нейронів і посилював нейрогенез, навіть при застосуванні на наступний день після інсульту. Крім того, після застосування мелатоніну спостерігалося покращення рухових та поведінкових функцій.
У літературі також є значна кількість інформації про вплив ефективності добових ритмів (а отже, і ритму секреції мелатоніну) вагітних матерів на неврологічний розвиток плодів. Мелатонін легко проникає не тільки через гематоенцефалічний бар'єр, але й через плацентарний бар'єр. Матері також передають мелатонін своїм дітям з молоком, а концентрація мелатоніну в материнському молоці залежить від часу доби, коли це молоко виробляється. Таким чином, годування грудним молоком може краще впливати на нічний сон дитини і забезпечувати додатковий нейропротекторний фактор.
Нейропротекторний вплив мелатоніну на мозок немовлят є предметом досліджень, спрямованих на пошук ефективного засобу зниження ризику неврологічних розладів у передчасно народжених дітей. Мелатонін видається привабливим кандидатом через його відповідний профіль механізмів дії та відмінний профіль безпеки.
Небезпека дефіциту мелатоніну
Відхилення у фізіології мелатоніну, пов'язані з розладами сну, зокрема його дефіцитом або низькою якістю, загрожують цілісності мозку і, зокрема, цілісності гіпокампу, що призводить до когнітивної дисфункції та сприяє розвитку афективних розладів.
Занадто слабке вироблення мелатоніну може призвести до подовження тривалості сну і порушити співвідношення різних фаз сну (швидкої і повільної). Це призводить до гіршого відновлення та зниження якості життя - підвищеної денної сонливості та втоми, погіршення когнітивних функцій, збільшення стресу тощо.
Люди похилого віку особливо вразливі до дефіциту мелатоніну, а також до розвитку нейродегенеративних захворювань. Середній рівень мелатоніну знижується з віком, що чітко корелює з підвищеним ризиком розладів сну. Також простежується чітка кореляція між рівнем доступного мелатоніну та ризиком нейродегенерації. Підвищення рівня мелатоніну у людей похилого віку має багато переваг, як з точки зору покращення сну, так і з точки зору кращого захисту мозку. У багатьох випадках прийом навіть невеликої кількості мелатоніну може бути дуже корисним.
Підсумок
Здоровий сон і пов'язаний з ним мелатонін є надзвичайно важливими нейропротекторними факторами. Кожна людина, яка піклується про своє здоров'я, повинна дбати про те, щоб їх не бракувало. Якщо цього не робити, підвищується ризик багатьох розладів здоров'я, включаючи нейродегенеративні захворювання і загальне погіршення роботи мозку.
Джерела:
⮜ Попередня стаття
Креатин - властивості, ефекти, дозування
Наступна стаття ⮞